-
Коли на змочену осінніми дощами землю, починає тихо падати жовтий лист, приходить до нас свято – День працівників освіти. Так склалось символічно, що наше свято ми відзначаємо саме восени. Як гарна, погожа осінь обдаровує нас своїми багатствами, так і ви, учителі, даєте дітям неоціненні скарби людських якостей, які є такими важливими у житті.
Учителювання – не фах, це покликання. Часом воно межує з громадянським подвигом і доходить до самопожертви. А ще вчителювання - відповідальна й невимовно виснажлива праця. А ще – це незрівнянна радість Майстра від плекання Людської Душі. Цього дня кожен учитель вислуховує, який він мудрий, вправний, красномовний, вродливий, сучасний, одним словом, неповторний. І усе це – правда. Кожне свято має свою магію. Певно, магію сьогодні створює море квітів та океан вдячних слів.
Шановні сивочолі ветерани освітянської ниви! Я низько вклоняюся вам за неоціненний внесок у розвиток нашої школи, за ваш учительський подвиг, що назавжди залишиться у серцях учителів, які продовжують втілювати у життя ваші надбання, досвід, нереалізовані задуми по вихованню дітей.
Дорогі колеги! Сьогодні Ваше свято. Свято скромних, але достойних людей, свято добра, мудрості та любові. Низький уклін вам за вашу натхненну і самовіддану працю. За вашу непохитну віру у кожного учня, у кожного з нас. За ваше розуміння, підтримку і за частку душі, подаровану дітям. За наше минуле, теперішнє і майбутнє.
Учителю! Ти йдеш по цій землі
І слід стає твій крок за кроком
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.
Ти бачиш те, що іншим не під силу,
І відповідь даєш на всі «чому?»
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?
Маленьким дітям, синьооким і чубатим,
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас.
|