До неба музика сягає, наче мрія,

І тане в квітах урочистий зал.

В очах у кожного і радість, і надія…

У школі випускний останній бал.

Сьогодні ми зібрались для прощання.

Все в нас і смутком, й радістю дзвенить.

Це свято зрілості, і свято розставання,

І майбуття прекрасна світла мить.

Ось і настав цей день – день прощання зі школою. Попереду незвідана даль.  Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці… Знайти себе, своє місце у житті, вирости і вижити, бути завжди людиною – що є святішого і дорожчого?

Подвір'я школи майорить різнобарв'ям квітів, святковим вбранням, добрими і щирими посмішками.

Уся шкільна родина зібралася на традиційне свято випускного вечора. Директор школи Васюра Наталія Федорівна вручає атестати. До вітань директора приєднуються батьки, родичі, друзі. Зворушливі і щирі виступи прозвучали від першої вчительки Гапонюк Віри Романівни , класного керівника Баран Тетяни Степанівни.

Слово відповіді взяли дев’ятикласники. Звучали слова подяки вчителям, батькам, мрії про майбутнє.

Випускники кружляють у прощальному вальсі, в якому поринають у спогади, мрії, сподівання, відчувають радість, смуток та світлу печаль...

Хвилюючим був цей день не лише у дітей. Не менше хвилювалися і їхні батьки. Відчували, як шалено б’ється серце, а то і зовсім десь зникав його стукіт, бо у вирій життя полетять їх пташенята.

А потім світанкова зоря покликала їх у незвідані далі, різнобарв'я життя, для праці та радості. 

Чимось школа сьогодні схожа на осіннє дерево, від якого відриваються і відлітають назавжди 5 яскравих, неповторних листочків. Що чекає їх в майбутньому? Як складеться їхня доля?

До школи прийдуть нові діти і вона, як турботлива мати, буде виховувати їх, навчати, наставляти і випускати в життя.

Дорогі випускники! Запам’ятайте себе такими молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій та сподівань.

Ми все, що знали вам дали в дорогу:

Знання, уміння і душі тепло,

Щоб з часом крокували тільки в ногу

Й провалля на маршруті не було.

Щоби здійснились дивні ваші мрії

Неначе пісня, склалося життя.

Щоб не згубили Віри і Надії

Й не стало у Коханні вороття!

Стоїть на злеті клин ваш журавлиний,

Щоб горизонт розрізати крилом!

Нехай в житті удача вас не кине,

Не у великім ділі, ні в малом!

Не забувайте, що навчалися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі школи, котра дала вам путівку в життя.

 Щасливої вам дороги!