 День Незалежності України — державне свято України, що відзначається щорічно 24
серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності
України», що прийнято вважати датою утворення держави Україна в сучасному вигляді.
Історію України прийнято відраховувати, як правило, з моменту створення Київської
держави в IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні
князівства, що його супроводжував, в XVII столітті утворюється Козацько-Гетьманська
держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого, аж до XX століття,
незалежної української держави не існувало.
Після Жовтневої революції 1917 року на Україну позначився підйом національного руху,
що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року і
оголосив Українську Народну Республіку — УНР. В Універсалі було оголошено про
свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари.
Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних
Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська на Україну, а також не
пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна.
Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР призвати на допомогу Німеччину.
З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на
територію захоплену більшовиками. До квітня того ж року вся Україна була звільнена
від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій — Німеччина
привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідкувала
громадянська війна і череда інтервенцій, які завершилися в березні 1919 року в Києві.
На Всеукраїнському з'їзді Рад прийняттям конституції «незалежної Української
Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР)».
28 грудня 1920 між УРСР і РРФСР був підписаний «Робітничо-селянський союзний
договір про військове і господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР
від РРФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише в
кінці 20 століття, після розпаду СРСР.
Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про
те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про
державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР
прийняла постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:
«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,
підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет
України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної
Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності
України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».
Згодом, 18 червня 1991 року, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів
про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з'явився запис:
«16 липня — День незалежності України».
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт
проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на
Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня
незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила
постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:
«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,
підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України
24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:
1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як
державне загальнонародне свято України.
2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності
України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».
Квітучою землею йде дівчина,
Несе в широкий світ свою красу:
В очах безмежне небо ясно-синє
І пестить вітер золоту косу.
В душі горить немов свіча надія,
А серце ніжне сповнене пісень.
Ця дівчина на ймення Україна
Народження свого святкує день.
Вона з’явилась з лагідного лона
Премудрої праматінки Русі.
Калина наче полум’я червона
Пройти допомагала злидні всі.
І війни вона бачила і чвари,
І польський і важкий турецький гніт,
Хотіли різні турки і татари
Вкраїні назавжди закрити світ.
Та промайнули наче сон століття,
Крізь їх вогонь із гідністю пройшла
Вона, і всі забувши лихоліття
На карті світу знову розцвіла.
Прекрасна, незалежна і єдина,
Така ж через століття молода
Крокує світом дівчина-Вкраїна
І впевнена й стрімка її хода.
Не старить Батьківщину плинність років,
Попереду у неї все життя.
А скільки ж треба ще зробити кроків
У краще, щасливіше майбуття!
Ми скажемо: «Зі святом, Україно,
Цвіти прекрасним цвітом на весь світ,
Народ свій бережи, вербу й калину –
Це символи твої вже сотні літ.
Хай напророчать лиш добро і щастя
Тобі високі сині небеса,
Що хочеш, хай здійсниться і удасться
Й не в’яне, а цвіте твоя краса.
|
