Конспект
першого уроку
«Це – наше і це – твоє!»
вчитель початкових класів
Ліщук Людмила Василівна
Мета: ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення української державності, культурними здобутками, національними цінностями та досягненнями України в роки незалежності;формувати усвідомлене відчуття приналежності до української громади, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;розвивати бажання працювати задля ефективного зростання країни; виховувати повагу до державної символіки, історичних надбань, шанобливе ставлення до звичаїв, культурних традицій українців та представників інших національностей, котрі проживають в Україні.
Обладнання: державна символіка України – Прапор, Герб, Гімн; ілюстрації та фотознімки відомих куточків України, Європи, області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки; зразки вишиваних візерунків на сорочках/рушниках; портрети видатних українців і відомих людей рідного краю.
Хід уроку
І. Організаційна частина
1.1.
- Діти, що таке Україна?
1.Оця земля, це небо, ці стежини,
Поля безкрайні, річенька в гаю,
Усе – моє, все зветься – Україна,
Її – всім серцем рідну я люблю!
2.Шумливий ліс, Дніпра зелені кручі,
Говерла, що знялась за небокрай…
Ці люди – роботящі і співучі,
Це все моє – це наш славетний край.
3.Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
4.Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні -
Змагається він з нами!
5.Земля, омита кров'ю, буде завше
Боротись за святе і за своє.
І Схід, і Захід – все це рідне, наше.
Усе її багатство – це твоє.
1.2.Хвилина мовчання
— Сьогодні, у цей святковий та урочистий день, коли школи знову привітно відчинили свої двері, коли тисячі дітей з усіх куточків нашої країни сіли за шкільні парти, ми з сумом та тугою вболіваємо серцем за всіх, хто поклав своє життя для нашого вільного майбутнього. Щоб без гуркоту гармат, пострілів та вибухів, щоб під синьо-жовтим стягом України тисячі малят прийшли до Храму Науки, наші захисники, наші воїни, наші Герої віддали найдорожче – свої життя. Давайте вшануємо їх хвилиною мовчання.
ІІ. Основна частина
2.1. Бесіда
— Нещодавно наша держава відзначила знаменну дату. Хто знає – яку?
— Правильно. 25-та річниця Незалежності не була легкою, але всього за чверть століття Україна багато здобула. Наші пам'ятки архітектури відвідують європейці, нашу продукцію з радістю споживають у всьому світі, нашу вишиванку вважають витвором мистецтва та навіть створили на її честь свято!
— А хто підкаже, коли відзначають Всесвітній день вишиванки?
— Так. Третього четверга травня уся Україна майорить червоними та чорними, синіми та блакитними, зеленими та білими кольорами і дивний візерунок простирається від Ужгорода до Луганська, від Чернігова до Севастополя: великі й малі, молоді та літні, чорняві й русяві – усі зодягаються у вишиванку. Візерунки на вишитих сорочках та рушниках – не просто орнаменти – цепрадавні обереги.
2.2.Розглядаємо вишиванки
— Розгляньте зразки вишиваних візерунків, які є сьогодні в нашому класі. Що ви на них бачите? Які рослини ви впізнаєте у цій вишивці?
— На вашу думку, чому на багатьох зразках є дуб та калина?
— Правильно. Дуб та калина, а ще верба та тополя, житнє колосся та маковий цвіт (вчитель показує ілюстрації усіх рослин) – це все – рослинні символи України.
— Вважалося, коли в родині народжується хлопчик, батько має посадити дуба, адже разом з молодим деревцем зростатиме і сила маленького хлопчика, він стане мужнім, кремезним та відважним.
Якщо ж на світ з'являлася дівчинка – у подвір'ї садили калиновий кущ.
Дуб та калина – символи краси та сили. Саме тому, вишиваючи синові сорочку, а доньці весільний рушник, мати обов'язково вишивала дубове листя та калинові кетяги – як побажання доброго здоров'я, міцності родини та довгого і щасливого життя.
Обереги – невід'ємна частинка душі українського народу. Та не лише сорочка й рушник були оберегами нашого народу.
2.3. Показуємо ляльку-мотанку.
— На вашу думку, чому ляльку-мотанку виготовляють без голки і ножиць?
— Саме так. Обмотуючи і обв'язуючи ляльку-мотанку кольоровими нитками і стрічками, майстрині подумки бажали майбутньому власнику ляльки здоров'я, любові, добра. Вважалося, що голка чи ножиці можуть пошкодити «ниточку здоров'я» чи «стрічечку достатку» і саме тому ці інструменти ніколи не використовувались при виготовленні ляльки-мотанки.
2.4. Виготовлення «Символу класу»
— Ми сьогодні у класі теж створимо свій оберіг – свій віночок, який буде нашим символом. Погляньте-но сюди – це український вінок. І кожна рослинка в нім – то знак:
Волошки сині – символ чистоти,
Колосся в ньому – то мотив багатства,
А маків цвіт – любові й доброти,
Ромашки білі – символ миру й щастя.
Калини листя у вінок вплели,
Щоб про красу ми теж не забували:
Краса обличчя – то не ж назавжди —
Краса душі – оце навіки з нами! (А.Ткаченко)
— Ось який символічний у нас віночок! Що ж у ньому головне, на ваш погляд?
— Саме так. Краса душі – то найважливіша людська риса, адже народна мудрість каже: добра душа – то повна криниця, а темна душа – криниця пуста.
— Кожен з вас – це невтомне дзвінке джерельце. Кожен з вас дарує цьому світові і людям навколо часточку добра. Давайте ми вплетемо у наш віночок стрічечки і побажаємо один одному, усім українцям та людям світу чогось доброго.
(Учні прикріплюють паперові кольорові стрічки на символічний вінок. Прикріплюючи стрічку, кожен каже: я бажаю (кожному з нас/українцям/нашому класу) миру, добра, сонця, любові, щастя і т. ін.
За умови малої наповнюваності класу доцільно використати вінок з живих квітів та зав'язувати на ньому справжні стрічки).
2.5.Пісня
— Без символів та оберегів важко уявити багатомільйонну українську родину, але ще важче уявити собі українців без пісень і танців.
— Національна урочиста пісня нашої держави має назву «Гімн України» і виконується на всіх державних святах, лунає перед відкриттям конкурсів та чемпіонатів, звучить у стінах кожної української школи. Але не лише ця пісня характеризує українську націю. Українці, як відомо, співоча нація, і без пісні не проходить жодна подія. Жваві та веселі, журливі та сумні мотиви споконвіку линули в височінь з українських земель. Національні інструменти – кобза, ліра та бандура (вчитель демонструє ілюстрації / справжні інструменти. За наявності інструменту, доцільне учнівське виконання мелодії на вибір класовода чи муз. керівника) завжди супроводжували вистави кобзарів.
2.6. Танець гопак.
— Не лише піснями славиться Україна. Візитною карткою українського народного мистецтва є й танець. Чи знаєте ви його назву?
— Це танець – Гопак. Гопак - традиційний український народний танець запорізького походження. У виконання гопака включаються елементи хореографічної імпровізації: стрибки, присядки, обертання й інших віртуозних танцювальних рухів. Існують різні варіанти гопака — сольний, парний, груповий. Гопак нерідко має величний, героїчний характер.
2.7.Моря і гори України
— Отже, чому Чорне море саме так називається? Яку назву воно мало спочатку?
«Чорне море» дали йому турки і інші завойовники, які приходили на його береги, щоб підкорити місцеве населення.
ІІІ. Заключна частина
— Безумовно, багата наша Батьківщина. Стільки цікавих місць, корисних природних ресурсів та неймовірно красивих культурних реліквій береже вона в собі.
Під час цього навчального року ми з вами познайомимося з мальовничими куточками нашої держави, полинемо в далеке історичне минуле і спробуємо зазирнути у майбутнє, відвідаємо багато цікавих місць та познайомимося зі славетними українцями, які відкрили ім'я України усьому світові, показали її багаті таланти та свободолюби вий дух.
Бережіть свою Батьківщину, любіть свій рідний край, бережіть природу, прикрасьте нашу країну своїми добрими вчинками, щоб і ваше ім'я, ймення вашого роду звучало у віках лише з добрим словом.
Шануйте батька й неньку, допоможіть другові у біді, подайте руку допомоги тому, хто цього потребує, і тоді здійметься Україна з колін, розправить широкії крила і гордою птахою летітиме до волі, щастя та свободи.
Вчіться невпинно, черпайте мудрість з книги і слава про видатних синів та дочок лунатиме на увесь світ. Відсьогодні дорога до знань поведе нас усіх новим, незвіданим, широким і дуже важливим шляхом. У добру путь!
| 
