З–поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим був день Андрія, 13 грудня, коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави.

Де панує неповторний дух жартів та веселих пісень, де ллється повноводною рікою мелодійна українська пісня , де парубки силою міряються, а дівчата, наче квіточки мліють від задоволення приготування вареничків та вишивання ,там проходять зимовими вечорами веселі українські вечорниці.

Останні роки національний колорит все більше набуває популярності на святах -

І це безперечно.

Вся Європа захоплюється нашими неповторними стравами, традиціями,

красою природи і дівочої вроди.

З метою відтворення обряду проведення вечорниць у загальноосвітній школі І-ІІ ступенів с.П'ятикори були проведені українські вечорниці. Тут було розкрито красу обряду. Учні мали велике бажання відроджувати і оберігати народні звичаї, робити добре і мудре.

Це було свято народної мудрості та свято української народної пісні, бо які ж вечорниці без неї – милої, веселої, дорогої нам з дитинства – української народної пісні.

Веселі конкурси, запальні танці, чарівне ворожіння, смачна калита - все дарувало радість. Але особливо були до смаку гарячі варенички, якими господиня вечорниць Баран Тетяна Степанівна , пригощала всіх гостей.